Історія цзяньцзи починається у часи китайської династії Хань (206 р. до н.е. – 220 р. н.е.). Тоді гра була відома як "Цзюцзюй" і служила формою військового тренування. Китайські солдати використовували прості конструкції з монети та пір'я, щоб покращити координацію, швидкість реакції та витривалість ніг. Ці навички були життєво необхідні у ближньому бою.

З часом гра перейшла з казарм до імператорських дворів, ставши улюбленою розвагою знаті, а пізніше — невід'ємною частиною китайської народної культури. За її красою та витонченістю рухів гру часто порівнювали з танцем. Основне правило залишалося незмінним: бити по волану можна виключно ногами, колінами, стегнами чи плечима, але ніколи не руками. Сьогодні, після тисячоліть розвитку, цзяньцзи є міжнародно визнаним видом спорту, по якому проводяться Чемпіонати світу.